Думанецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів Леськівської сільської ради

19.03.2020

Тема : Степан Васильченко. «В бур’янах». Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка) .

Мета : розповідь про Україну часів Т.Шевченка, ознайомитись з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю».

Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не ставилися з глибокою повагою до його життя і творчості.

1. Словникова робота.

1. кріпак (целюди, що не мають своєї хати, нічого свого. Вониповинні все життя працювати на свого хазяїна.) ;

2. кріпацтво (це форма селянської залежності, що складається вприкріпленні селян до землі і підпорядкування їх суддівської таадміністративної влади.);

3. кобзар;

4. «Кобзар»;

5. пророк (Проро́к (біблійне грец. — людина, що пророкує (проголошує, переказує, сповіщає) людям слова Господа Бога. Пророк відчуває всередині себе голос, що закликає його до діяльності. Біблійні пророки бачили розвиток людства на багато тисяч років уперед та говорили від імені Бога про Бога.

Під словом «пророк» розуміють, по-перше, людину яка передбачає майбутнє, по-друге людину, яка сповіщає слово повчання, напучування і втішення через натхнення Святим Духом.).

2. Опрацювання твору С.Васильченка «В бур’янах».

Виразне читання початку твору

1. Яке враження справив на вас уривок ?

2. Який жанр літератури нагадує початок твору ? (легенда, казка)

3. Як ви вважаєте , чому С.Васильченко починає свою повість як легенду, казку ? ( тому що Т.Шевченко – легендарна постать).

4. Що легендарного в житті поета ? І чому це не легенда, а повість ?

( бо «діялося перед нашими очима», тому що життя реальне, справжнє)

А тепер давайте зачитаємо казковий початок повісті й проаналізуємо його.

1. За допомогою яких художніх означень відображено казковий край, який колись був ? (веселий, розкішний, багатий)

2. А тепер ? (заворожений злими людьми, зневолений двома неволями)

3. Як ви розумієте останнє речення : «Світ їм було зав’язано, говорити – заказано, ходили німі …».

Вчитель . Далі письменник вміщує опис України. Ось послухайте :

«Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище : високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня …»

- На якому прийомі побудований опис України ? (на протиставленні, антонімах, на нагромадженні синонімів).

Вчитель . Ось так образно, сильно й страшно показує С.Васильченко Україну часів народження свого генія – Тараса Шевченка, так в образній формі творить Україну такою, якою він її уявляв у час народження генія України, такою вона була й у період написання повісті «Широкий шлях» : прекрасною і водночас нещасною, бо була в ярмі кріпацтва.

- Що воно означає – це ім’я – Тарас ? ( з грец. мови – бунтівливий, бунтівник).

- Чи підходить воно Кобзареві ?

Д/з прочитати ст.187-194. Дати відповіді на запитання ст. 194

20.03.2020

ТЕМА: Т. Г. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе». Картини довколишнього світу, природи у поезії, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

МЕТА: усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т. Г. Шевченка; дати поняття про епітет і порівняння; розвивати навички виразного читання поезії,

1.Прослуховування вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» Словникова робота.

Поли – крайні передні частини верхнього одягу;

Пелена – передня частина спідниці; тканина;

Оповиє – обволікає, оповиває;

Того світу – світла

Обговореннязміступоезії.

– Як називається опис місцевості, природи, погоди, природних явищ?

– Чи можна поезію «За сонцем хмаронька, пливе...» назвати пейзажною?

– Яку погоду наступного дня, за народними повір'ями, прогнозує насичений червоний захід сонця?

– На скільки частин можна умовно поділити вірш?

– Які образи є центральними в кожній частині (сюжетному епізоді)?

– Як змінюється у творі кольорова, палітра?

– Які кольори вживає митець для зображення хмари, а які для туману?

– Порівняйте образи хмари і туману. Чи однаковий настрій вони передають? Опишіть ці образи своїми словами.

– За допомогою яких слів передано лагідність у творі?

– Коли людина перебуває далеко від рідного краю, яким словом можна назвати тугу за ним?

– Прочитайте, якими словами автор передає повернення до реальності?

– Чи буває в дійсності, щоб хмарка чи туман робили так, як люди?

- Чи відчувається у творі присутність людини і як?

- Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів?

Картини навколишнього світу, природи в поезіях Т.Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Серед них у вірші «За сонцем хмаронька пливе» є як уже відомі вам пейзаж, метафора, зменшено-пестливі слова.

6.Опрацювання літературознавчих термінів.

Дуже широко у художній творчості використовуються епітети – художні означення. «Червоні поли, синє море, рожева пелена, малая година, хмаронька рожевая, сива тьма, німа тьма».

Художні означення слід відрізняти від звичайних означень, які вказують на звичайні і звичні явища та прикметники: гарний стіл, синя блузка, сивий чоловік, рожева троянда.

Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь.

Порівняння – слово, або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.

«Покриває рожевою пеленою, мов мати дитину, туман, наче ворог, ждеш того світу, мов матері діти»

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто.

Якщо є зіставлення, але немає порівняльного сполучника, то це – метафора.

Можна порівняти: тьмою німою оповиє тобі душу – метафора.

Оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.

Домашнє завдання.

Вивчити вірш напам’ять.

Прочитати ст.195-196, вивчити визначення з теорії літератури.

26.03.2020

Тема.«Садок вишневий коло хати...» - перлина української та світової ліричної поезії.

Мета: усвідомити ідейно-художню цінність вірша; удосконалю­вати вміння й навички виразно читати вірш, аналізувати поезію.

Прочитати поезію ст. 197

Бесіда

• Який настрій передано у творі? (Радісний, лагідний.)

• Що є темою, ідеєю вірша? (Тема - опо­етизований Шевченком вечір в Україні: зали­тий білим цвітом вишневий садок із приглуше­ним гудінням хрущів, плугатарі, співучі дівча­та, матері, що чекають дітей до вечері, со­лов'їне щебетання. Ідея - пошанування тра­дицій селянської родини, оспівування чарівної природи рідного краю.)

• Яку пору року зображено? (Весну.)

• Що змальовує Т.Шевченко на лоні виш­невого садка? (Життя української селянської родини.)

• Чи означає назва «садок» зменшення? (Ні. Це народна назва, яка засвідчує не його ма­лий розмір, а замилування автора.)

• Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики? (Бо в ньому автор зображує природу рідного краю.)

• Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)? (У ньому немає тра­диційних художніх засобів, однак зображений тут вечір в українському селі постає перед нами в усій красі. Понад те, за простою, на перший погляд, формою викладу прихована геніальність створе­ного поетом образу, який став символом України.)

• Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської ро­дини? (Завдяки деталям та образам, які скла­дають цілісний пейзаж.)

• Які образи містить поезія? Які з них є зоро­вими, а які - слуховими? (Зорові образи: вишне­вий садок, батьківська хата, плугатарі з плугами, матері, що чекають вечеряти, вечірня зіронька; слухові образи: гудіння хрущів над вишнями, спів дівчат, тьохкання соловейка, нічна тиша.)

• Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»? (Бо рідна хата для українця - бе­региня життя. Вона дає відчуття безпеки, спо­кою, захищеності.)

• Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємо­повагу у великій селянській родині. (Селянська родина, в якій ніжне, дбайливе ставлення одне до одного, живе в гармонії з природою.)

• Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються кра­сою природи? Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? (У співах, замилуванні природою й полягає душевний відпочинок. Любов до природи, взаємопіклування - риси, властиві українцям споконвіку.)

• Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче на­учати» дочку? (Мати є прикладом і авторите­том для доньки.)

• Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. (У поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов'язків: вона ве­черю зготувала, і доньку навчала, і дітей спати повкладала. все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.)

• Чи буде щасливою, на вашу думку, доля малих діто­чок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте. (Коли не брати до уваги історичного часу, кріпач­чини, тоді майбутнє родини видається світлим і щасливим.)

• Що вам у цьому вірші сподобалося най­більше? Відповідь проілюструйте цитатами.

• Застосовуючи власні спостереження, до­повніть опис краси весняної природи, який зоб­ражує Т.Шевченко в поезії.

Д/з. Вивчити вірш напам’ять (ст.197). Дати відповіді на запитання

1-3 ст. 197(письмово в зошит)

27.03.2020

Тема. П. Тичина. «Не бував ти у наших краях!»

Мета: ознайомитись із матеріалом про життя та творчість поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезій; розвивати вміння висловлювати почуття, викликані прочитаними поезіями.

Пояснення композиції поезії.

Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми і ставить їх як приклад своєму уявному співрозмовникові, песимісту, якого завжди бачить «в сльозах».

Бесіда

• Який основний мотив вірша? (Захоплення красою рідного краю.)

• У якій формі побудовано твір? (У формі поетичного звертання до уявного співбесідника, який ніколи не бував в Україні.)

• Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? (Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків – витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею.)

• Земляки П.Тичини, за його словами, «не люблять, не вміють ридати, ...не можуть без пісні і нивки зорати». Назвіть риси характеру, які, на думку поета, притаманні українцям. Що виховало в них ці риси характеру? (Українці – життєлюбна, оптимістична, емоційна нація, для якої пісня – така сама життєва потреба, як вода чи повітря.)

• Схарактеризуйте загальний емоційний настрій вірша. Які настроєві відтінки потрібно передавати під час виразного читання поезії? (Ніжність, життєрадісність, оптимізм, упевненість, утіху.)

• Як, на думку автора, впливає на людину природа? Чи згодні ви з таким баченням? (Поет вважає, що природа певною мірою формує характер людини, наповнює душу красою, оптимізмом.)

• Що він говорить про історичне минуле рідного краю у цьому вірші? (Згадка про могили у степах.) Що ви про це знаєте?

Опишіть вірш за схемою

Тема. Відображення краси природи, працьовитості людини на теренах України.

Ідея. Любов до рідної землі.

Основна думка. Кожна людина – дитина свого краю.

Жанр. Пейзажна лірика.

Художні засоби:

Метафори: "серце б'ється", "степ розтягнувся"

Епітети: "блакитні простори", "весняні очі"

Порівняння: "могили, як гори"

Повтори: там – там, хіба ти – хіба ти, весь – весь, б’ється;

Протиставлення: /антоніми/ смієшся – ридаєш;

Вигуки: ах, ген-ген;

Обрамлення: однакові початок і кінець у кожній строфі.

4 речення – окличні, 1 речення – питальне, 4 речення – розповідні з незавершеною інтонацією.

Д/з. Прочитати ст.199-200

09.04.2020

Тема: П.Тичина «Гаїшумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П.Тичини.

Мета: удосконалювати вміння учнів виразно і вдумливо читати поезії П.Тичини, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, висловлювати міркування щодо збереження природи; розвивати емоційне сприйняття поезії, уміння відчувати і знаходити образні засоби мови.

1. Опрацювання відомостей з теорії літератури

Епітет – художнє означення, яке підкреслює певну властивість явища, предмета, поняття і на яке автор хоче звернути увагу, висловити своє ставлення.

Метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Виразне читання віршів «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла» 1. Виразне читання вірша П. Тичини «Гаї шумлять».

2. Обмін враженнями щодо прочитаного. Бесіда.

— Чи сподобався вам цей вірш?

— Які кольори побачили, звуки природи почули ви, знайомлячись із поезією, як вони допомагають уявити цілісну картину природи?

3. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Проведіть невелике дослідження вірша П. Тичини «Гаї шумлять» і визначте, якими художніми засобами створюються образи.

4. Виразне читання вірша «Блакить мою душу обвіяла».

5. Евристична бесіда.

1) Яка основна думка вірша? (Залюбленість у природу, радісно-тремтли­ве ставлення до неї, органічно поєднується з любов’ю до рідного краю — України.)

2) Яка риса характеру притаманна ліричному герою? Доведіть думку рядками з твору (Патріотизм)

3) Яка картина постала перед вами після прочитання поезії? (Усне ма­лювання.)

Ваша уява створила чудові усні малюнки. З усього видно, що це пейзажі.

4) Що називається пейзажем? (Опис природи в художньому творі.) Поезія відзначається високою художньою майстерністю.

6. Проблемне завдання.

Визначте, що об’єднує всі вивчені вірші П. Тичини.

(Любов до природи, людей, рідного краю, замилування його красою; образне оригінальне слово.)

7. Домашнє завдання.

1) Навчитися виразно читати, аналізувати поезії, висловлювати про них власну думку, описувати почуття. Підручник ст.200-201

2) Вивчити одну з поезій П. Тичини напам’ять.

3) Дати письмову відповідь в робочий зошит на 1-3 запитання ст.201-202

10.04.2020

Тема: Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні «Лось».

Мета: ознайомитись 1з життям і творчістю письменника, змістом його оповідання, навчитись виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти, давати власну оцінку зображуваному.

1. Прочитати розповідь з біографії Є. Гуцала ст.203

2. Прочитати оповідання Є. Гуцала «Лось» ст. 203-210

3. Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу.

- Чим вас вразило оповідання Є. Гуцала «Лось»? Чому?

- Які почуття викликав твір?

Словникова робота.

- Читаючи твір, ви помітили у тексті невідомі вам слова. Давайте спробуємо знайти їх та пояснити.

Н а щ у л и в — прислухався;

к о щ а в а — яка нагадує кістку;

л е ж б и щ е — місце сну, відпочинку;

п о м и н у в — проминув;

б а й р а к — зарослий яр;

о с и ч н я к — місце, де ростуть осики;

з а б р о н з о в і л и — набули кольору бронзи (тьмяно-золотистого);

з а л у ж ж я — з луків;

в и с о т а л и с я — простяглися;

на м а к і в к у — на вершечок;

п р и ч а є н а — прихована;

о с к н і л о г о — обледенілого;

в ж а х а н о — лякаючись;

к о н в у л ь с и в н о — поривчасто;

о б а ч н о — обережно;

с м и р н а — спокійна;

в т я м и л и — зрозуміли;

м а й н у в — швидко побіг;

не з а к у н я л а — не задрімала;

с е р п а н о к — легкий туман;

п о ч в а л а в — пішов;

п і д п а л о к — маленький хлібець, сильно запечений;

с м а г а — слина.

4. Початки аналізу оповідання «Лось».

- Про що розповідає нам автор? (Автор розповідає про лося, якого врятували хлопчики з річки, а потім його вбив їхній дядько).

- Як ми можемо сформулювати тему оповідання? (Зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин).

- Що хоче донести нам автор? Який висновок ми маємо зробити, прочитавши цей твір? (Ідея: автор уславлює мужність, хоробрість, співчуття, бажання допомагати іншим та охороняти дику природу; засуджує жорстокість та кориснолюбство).

5. Записати у зошит.

У творі порушено дві проблеми:

а) взаємозв`язок людини і природи ;

б) боротьба добра і зла.

1. Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?

2. Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.

3. Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді?

4. Яких людських рис автор надав тварині?

5. Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти? А ви?

6. Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?

7. Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?

6. Однією із проблем, порушених в оповіданні «Лось» є проблема боротьби добра і зла.

Робота з табличкою

Д/з. Написати в зошит відповіді на запитання.

1. Хто з героїв оповідання асоціюється у вас з Добром і чому? Дайте цитатну характеристику.

2. Хто з героїв оповідання асоціюється у вас зі Злом? Охарактеризуйте цей персонаж.

16.04.2020

Відповіді на контрольні тести написати в робочий зошит.

Тема: Контрольна робота з української літератури за темою

«Рідна Україна.Світ природи»(твори С. Васильченка, Т. Шевченка,

П. Тичини, Є. Гуцала)(тестові завдання)

1. У якому поетичному творі Т.Шевченко описує селянську родину?

а) «Садок вишневий коло хати…»;

б) «За сонцем хмаронька пливе…»;

в) «Мені тринадцятий минало».

2. Автор вірша «Не бував ти у наших краях» - це ..

а) Тарас Шевченко;

б) Павло Тичина;

в) Євген Гуцало;

3. Знайдіть слово, що НЕ використовує Т. Шевченко в поезії «Садок вишневий коло хати…»

а) тополя;

б) зіронька;

в) соловейко.

4. Укажіть, як впливає на ліричного героя звук дзвонів у поезії П.Тичини «Гаї шумлять…»
а) вони огортають ніжною пеленою;
б) вони веселять, як на свято;
в) вони купають, мов ластівку,

г)квітують, маюють поля
5. Лось із твору Євгена Гуцала байдуже спостерігав, як наближаються діти, тому що:

а) дуже знесилився, а до того ж людей не боявся;

б) намагався приспати їхню пильність;

в) змирився з тим, що мусить загинути;

6. Укажіть, як діти врятували лося із ополонки в кризі.

а) прив’язавши за роги до своєї конячини;

б) підклавши йому під черево товсті палиці;

в) прорубавши від берега до ополонки доріжку.

7. Установіть відповідність персонажів та їх характеристик з оповідання «Лось» Є Гуцала:

А) дядько Шпичак

Б) Лось

В) брати-підберезовики

1. «Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати…»

2. «Охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом*якшали од нав-

колишнього простору…»

3. «… треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди»

8. Порівняння вжито в рядку

а) За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає...

б) Затихло все, тільки дівчата та соловейко не затих.

в) Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...

г) А туман, неначе ворог, закриває море...

9. Прочитайте уривок з вірша.

Коли зірка йде по воду —

весело сміється...

У ньому використано

а) епітет

б) порівняння

в) гіперболу

г) персоніфікацію

10. Зображення предметів чи явищ природи як живих істот –це

а) Епітет

б)Анафора

в) Алітерація

г) Персоніфікація

11. «Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим

обличчям, у розтоптаних, з довгими халявами чоботях, у яких

він тонув мало не по пояс»,- це портерт

а) Батька Тараса

б) Діда Тараса

в) Дядька Шпичака

г) Пана Енгельгардта

12. Установіть відповідність.

Назва вірша

1 «Не бував ти у наших краях!»

2 «Блакить мою душу обвіяла...»

3 «Гаї шумлять»

Уривки з вірша

а) Струмок серед гаю як стрічечка,

На квітці метелик мов свічечка...

б) Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко незатих.

в) Там же небо — блакитні

простори...

Там степи, там могили, я к гори.

г) Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй так весело.

17.04.2020

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. ВІДОМОСТІ ПРО ПОЕТА. ЙОГО ВМІННЯ БАЧИТИ КРАСУ РІДНОЇ ПРИРОДИ І СТВОРЮВАТИ ЦЮ КРАСУ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ. АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ „ДОЩ”

Мета: ознайомитись із фактами біографії М. Т. Рильського; проаналізувати вірш „Дощ».

Прочитати відомості про М.Рильського ст.212

- Чи любите ви відпочивати на природі? Чому?

- Яка пора року найбільше вам подобається?

- Який настрій переважає у вас коли ви знаходитесь серед природи?

Багато відомих людей відображали і відображають красу природи у своїх творах. Ось, наприклад, в музиці -П.Чайковського із циклу «Пори року», романс С.Рахманінова «Ранок», в живописі - І.І.Шишкін «Зима»; І.І.Левітан «Золота осінь», «Березень»; А.І.Куїнджи «Осінь», «Рання весна» та багато інших.

- А чи можна словами намалювати картину?

Найкраще це виходить у поетів. За допомогою яких художніх засобів поету вдається словесно малювати? (епітети , метафори, уособлення)

— У Максима Тадейовича Рильського сила-силенна віршів про природу. І як ви вже взнали, виріс він серед природи і мав будинок в Голосіївському лісі. І в найменшій росинці він бачив цілу зливу, тобто красу. І підводить читача до думки, що людина і природа мають жити у гармонії.

Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайні яскраві спостереження.

1. Прочитати вірш М. Рильського «Дощ». - Які ваші враження? Яка пора року зображена?

2.Словникова робота

- В тексті є слова, які варто розглянути і з’ясувати їх значення.

Благодатний – той, що дає блага.

Закурені – припорошені пилом

Передмістя – той, що перед містом, межує з містом

- Яка тема та ідея цієї поезії? До якого жанру лірики належить?

Тема: Благодатний дощ

Ідея: Поетизація чарівності дощу.

Жанр: пейзажна лірика.

3. Художні засоби в поезії

- За допомогою чого, яких слів, автору так красиво вдалося змалювати дощ?

Завдання: Переписати художні засоби в зошит.

Метафори: «гість впав бадьоро», «відкривай груди, мати -земле», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».

Порівняння: «дощ-гість», «мати-земле»

Епітети: «благодатний гість», «довгожданий гість», «сяйвом осіянний гість», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним пові­вом», «повівом зеленим», «білі села».

- Хто і чому у вірші «Дощ» чекає дощу? Чому? Чому дощ важливий у природі?

У своїх віршах М. Т. Рильський не тільки зо­бражує поєднання людини і природи, а й заклинає не обкрадати себе духовно, не відсторонюватись від краси в житті, від чарівного світу природи, мистецтва. Лише в єднанні корисної праці і краси людина може бути по-справжньому щасливою в житті.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати ст. 212-213. Вивчити напам'ять вірш „Дощ”.

23.04.2020

Тема. Максим Рильський. Його вміння бачити красу рідної природи в поезії«Осінь-маляр із палітрою пишною».

Мета. проаналізувати ліричний твір, визначити художні засоби.

1. Прочитати вірш «Осінь-маляр із палітрою пишною» ст.213

2. Словникова робота.

Палітра-дощечка або пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби.перен. сукупність кольорів, кольорова гама, характерна для картини або творчості художника.

Маляр- той,хто займається живописом, малюванням.

Маляр-робітник, який фарбує стіни, будівлі загалом.

Шати- багате, розкішне святкове вбрання, металева оправа на образах.

3. Створення паспорта поезії

Тема: милування рідним краєм.

Ідея: зображення яскравих фарб природи. Панування осені.

Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони.

Жанр: пейзажна лірика.

Художні засоби:

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «кольорами

дивними», «цілунками переливними», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-

блакитне повітря», «Ніжні осінні пісні тиходзвонні».

Метафори: «тихо … кружляє», «осипає красою», «розсипа роси», «тумани розливає», «ліс одягає», «ліс обливає».

Уособлення: «ніжно сміється до вітру», «грає цілунками з ним переливними».

VІ.Домашнє завдання.

1. Прочитати ст.213

2. Дати відповіді на запитання 1-3 ст.214 (письмово в зошит)

24.04.2020

Тема. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. « Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи

Мета:ознайомитись з біографічними відомостями Г. Тютюнника; опрацювати ідейно-художній зміст твору «Дивак», з’ясувати його тематичну спрямованість, композицію.

1. Прочитати про Григора Тютюнника ст.215

2. Прочитати оповідання Григора Тютюнника "Дивак" ст. 215-221

3. Визначення теми , ідеї, основної думки, персонажів твору.

Тема: розповідь про допитливого, чуйного, вразливого, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи.

Ідея: возвеличення єдності людини і краси природи, гідної поведінки Олеся.

Жанр: оповідання.

Проблеми: взаємини людини з природою, людини з людиною.

Основна думка: 1)з таких дивацтв люди бувають чесні, милосердні, чисті душею і помислами.2)бережи все навколо себе, примножуй на благо собі та людям.3)людина і природа - невід′ємні складові на землі.

- Головна думка оповідання висвітлюється через образ головного героя . Письменник не дає прямої авторської характеристики, а змушує читачів самостійно зробити висновок. Творячи цей образ він використовує такі засоби: 1. портретна характеристика; 2. вчинки персонажа; 3. його мова; 4. характеристика іншими персонажами: а) хлопці; б) вчителька; в) дядьки на вигоні; г) дідусь. 5. характеристика образу через сприйняття пейзажу.

Персонажі оповідання.( Олесь-головний, другорядні- Федько Тойкало, вчителька Матильда Петрівна,дід, мама)

4.Проблемне питання.

— Як ви думаєте, чому оповідання назване саме так? (Диваком називали головного героя, оцінюючи його незвичну для сільських дітей поведінку, чутливість, уразливість та прагнення до справедливості.)

5. Прочитайте відповіді на запитання:

- У чому ж його дивацтва? (Не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передає свою любов до неї на уроці малювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну.)

-Чи вважаєте ви це дивацтвом? (Ні, він залюблений у природу.)

- Чому дорослі, однолітки не розуміють хлопця? (Бо звикли жити за хижими законами.)

- Як це? (А ось дід говорить йому, що на землі не бити не можна, бо як не ти, так тебе одрепають, ще й плакать не дадуть.)

- Це так? (Так, більшість вважає: щоб пробитися вперед, треба топтати інших — і будеш щасливий. Цього вчить і «мудрий» дід Олеся. Це обивательсько-хижацька «філософія». Через неї коїться на землі стільки лиха.)

- А як же треба жити на землі? (Берегти, захищати від усякого лиха те, що народжується, дбати не тільки про себе, а й про всіх: «буде в людей — буде і в нас». Більше б таких диваків на землі, як Олесь, і світ набагато став би добріший.)

-Вам подобаються дивацтва Олеся? (Так, з таких дивацтв люди бувають справжні, чесні, чисті душею і помислами своїми.)

-Яку істину обстоює в оповіданні Г. Тютюнник? (Нема щастя на чужому нещасті. Тому топтати інших не треба, щоб бути щасливим. Бережи все навколо себе, примножуй на благо собі й людям — ось і щастя вже. Небагато, виявляється, й треба.)

-Чи можна назвати благородними товаришів, сусідів, діда, які вважали Олеся диваком? (Ні, найблагородніші наші вчинки будуть знецінені, якщо хоч одна людина зазнає кривди.)

- Що любив Олесь. (Зиму, малювати на снігу, бродити лісом і спостерігати за всім, бродити верболозом і т. п.)

-Чи любив дід свого онука, навчаючи жити по-хижацьки? (Так, це видно, як він озивається до нього в хаті, змирившись із тим, що онук такий дивак. Він знає, що у світі його можуть затоптати.)

- Отже, дід правий? (Може, й так. Але хочеться, щоб світ був добріший.)

- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши оповідання? (Бути чесними і чистими душею, помислами, оберігаючи природу, довкілля.)

Підсумок.

Душа духовно досконалої людини чиста, світла. Недобрий вчинок нікуди не зникає, а лишається на нашій душі, справляє на неї негативний вплив. Як каже прислів’я: «Стоїть, як гріх над душею». А можна ж уникнути цього. Давня мудрість вчить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі буде легко і світло.

6. Домашнє завдання. Прочитати ст.215-222, знайти у творі по три метафори, епітети, персоніфікації і записати у зошит.

30.04.2020

Тема: Григір Тютюнник . „Дивак”. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості

Мета : навчитись характеризувати образи дійових осіб, добираючи цитати для підтвердження своїх думок; висловлювати власні міркування про характер Олеся, оцінювати його незвичну поведінку.

Характеристика образу Олеся.

•Пригадайте , які деталі портрета хлопчика виділяє автор?

Що він маленький і має особливі очі.

•Про що „говорять” очі хлопчика? Чи можна за поглядом , за очима розпізнати вдачу людини? Запам'ятайте визначену вами рису характеру.

Допитливість. „ Очі... дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ ”.

Які бувають очі у вас і ваших однокласників? Додайте до названих епітети: веселі, сумні, байдужі, злі...

· Хлопчик іде до школи дорогою, якою попросила мати-бором. Штрих до портрета-він послухався матір, не хотів засмучувати її.

Отже, співчутливий.То друга риса хлопчика.

•Олесик іде до школи чи мандрує? Що він робить по дорозі?

Допитливе хлопча мандрує, бо стільки цікавого, хоч і не завжди веселого трапляється по дорозі! Усе привертає його увагу, дивує, хвилює: і як дятел- дроворуб порається в лісі, і як шумлять сосни, а одна з них жалібно скрипить, бо помирає („ Олесь нагріб чобітками снігу під окоренок і утрамбував його гарненько”), і як гнеться-тріщить лід (навіщо його,молоденького, ламати), і як живуть риби у воді (та злюща хижа щука поїдає малих рибок -так хочеться чимось зарадити риб`ячій дрібноті)

•Прочитайте уривок про те, як Олесь вдивляється у дно річки. Вас щось вразило в цьому епізоді чи ні? Запитайте самі себе : чи я добрий? Чи співчутливий до всього живого ? Чи люблю фантазувати? Чи плачу, страждаю, коли помирає тварина або рибка?

Може, й занадто довгою дорогою йде Олесь, але ж якою цікавою! Уся його поведінка говорить про небайдужість хлопчика-таку рідкісну і важливу рису людини. Хоч Олесь дуже вже відволікається на різні дрібниці, але його відволікання - то невситима жага пізнання світу природи.

•Чи була причина у Федька Токайла бити Олеся? Як зреагував той на зухвалу поведінку однокласника? А як би ви , хлопчики , вчинили на місці Олеся ? Чи ви вважаєте , що Олесь просто злякався?

Зрештою, запам 'ятаймо: по-перше, не всі люди однакові; по-друге, бити завжди ганебно, а ні за що -втричі ганебніше.

З цього моменту починає розкриватися смисл назви оповідання „Дивак Не дав відповіді кривднику, уявляє себе в царстві риб глибині річки, гатить підбором по льоду в те місце, де щука схопила пліточку, у надії порятувати рибку. Справді, якийсь дивак. Чому він так незвично, дивно поводиться?...А може , не дивно, а мудро, так, як треба було б чинити всім? Люди різні і, на жаль, небагатьох із них природа наділяє творчою уявою і безмежним співчуттям до тих, хто страждає. До цих людей належить і наш герой.

•Прочитайте в особах епізод „На уроці малювання” . Як ви розцінюєте небажання слухняного, дисциплінованого учня , відмінника малювати горщика і його вихід із класу? Це зумисна зухвалість бешкетника чи порив відтворити те цікаве, що побачив, ідучи до школи, і образа за те, що його не зрозуміли?

Певна річ, автору цьому епізоді порушує важливу педагогічну проблему творчого, індивідуального підходу до кожного учня, а не підстригання всіх на один копил. Окрім того, Олесь розвіяв цим учинком думку про свою безвідмовну сумирність, слабкість і безхарактерність. Отже, хлопчик має сильну принципову вдачу, яка ніскільки не суперечить доброті. Він із тих, хто вміє обстоювати свої погляди. В Олеся власний неповторний, багатий внутрішній світ, своє розуміння того, що і як треба робити. Тому він по-дитячому наївно і вперто чинить по- своєму, а не так, як інші.

5. Інсценізація уривка твору.

Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо. А що, поставили сьогодні п’ятірку?

Онук: Ні. Вчора тільки…. Діду, а чому про мене кажуть - дивак?

Дід: Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?

Онук: Дядьки на вигоні.

Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Все чогось у землі порпаєшся. А треба - в людях. Того ліктем, того - почотом...Гульк -уперед вийшов. . Ну от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.

Онук:Навіщо?

Дід: Як навіщо? Це ж собі , а не тещі. Хе-хе! Ти знаєш що таке теща? Ні? Підростеш узнаєш. Клята баба.

Онук: А якщо коням важко буде?

Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом)

Онук: Не бий ! Бачиш важко.

Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай.Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одряпають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?

Онук: (Мовчки відвертається від діда)

Дід: Отож –бо й кажу Дивак….Затопчуть тебе…Бо ти ж як деревце в пагоні.

· Що ілюструє цей епізод?

· Ви погоджуєтесь з такими порадами? Чи буде діяти Олесь так, як повчав дідусь? Знайдіть слова автора, що підтверджують ваш висновок.

Повчання діда-це філософія людини, яка пізнала складність життя. Та „ Олесю зробилося сумно ”, бо не може він будь-кому завдати болю, йти напролом до мети. Він надто добрий.

•У кого ж хлопчик зустрічає порозуміння і співчуття? Хто вірить у нього?

Насамперед мати. Вона вірить, що її дитина виросте справжньою людиною:нікого не лишить у біді, допоможе, дасть пораду, однак їй сумно, бо не завжди в житті на добро відповідають добром, тому відчуває-тяжко житиметься синові.

•А яким здається Олесь вам? Що в його вдачі вам до душі, а що ні? Порівняйте Олеся з собою .

У вчинках Олеся немає нічого неприродного, шокуючого. Він просто трохи добріший, спостережливіший, чутливіший, співчутливіший.

• Коли б таких диваків було більше , нам жилося б краще чи гірше?

• Яку рису характеру ви цінуєте в людях найбільше?

Висновок вчителя. Гадаю, що з таких дітей , як Олесь , виростуть

добротворці, які попри всі перешкоди виконуватимуть добротворчу місію,рятуватимуть світ від нечисті, оберігатимуть життя на Землі. Бо ці люди у своїй беззахисноті сильніші за злих.

Д/з. Скласти фанфік на вибір:

1. Описати стан душі Олеся після повернення додому.

2. Описати стан душі хлопчика (від його імені) після повернення додому..

07.05.2020

Тема: МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ПОВІСТЬ „СІРОМАНЕЦЬ” — ЗАХОПЛИВА І ДРАМАТИЧНА ІСТОРІЯ ПРО ХЛОПЧИКА І ВОВКА ЯК ПРИКЛАД ГАРМОНІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ

Мета: ознайомитись із життям і творчістю М. Вінграновського, зі змістом повісті, з'ясувати її тематичну спрямованість, композицію.

1. Прочитати статтю про М.Вінграновського ст.223.

2. Прочитати повість «Сіроманець» ст.223-235.

3. Дати письмово відповіді на запитання 1-3.

08.05.2020

Тема: МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ „СІРОМАНЕЦЬ”. ДОБРОТА, ВИГАДЛИВІСТЬ,

РІШУЧІСТЬ САШКА, ЙОГО ЗДАТНІСТЬ НА САМОСТІЙНІ ВЧИНКИ, ОСОБЛИВО У

ВІДСТОЮВАННІ СВОЄЇ ПРОПОЗИЦІЇ

Мета: продовжити роботу над повістю; розкрити характер Сашка на основі його поведінки, учинків, стосунків з оточуючими, ставлення до нього автора та персонажів твору.

Слово вчителя

Є, на щастя, такі художні твори, які, прочитавши, не забуваєш. До них повертаєшся ще не раз, щоб очистити душу, позбутися негативу, набратися мудрості й сили духу. Такою книжкою, безперечно, є повість Миколи Вінграновського „Сіроманець” — твір про вірну дружбу між людиною та звіром. Ви познайомилися тепер нарешті із Сашком і Сіроманцем, а ще знаєте про Мауглі та його друзів-звірів. Ці твори об'єднує спільне: любов людини до братів наших менших — до звірів. Серед високоморальних людських якостей на перше місце можна поставити почуття доброти, співпереживання, милосердя й турботи про ближнього. Відомо ж: людина починається з добра. Добрі люди і світ роблять добрішим, кращим.

Доброта характерна для головного персонажа повісті М. Вінграновського «Сіроманець»

Сашка. Хлопець виступає проти переслідування й жорстокого знищення Сіроманця,

старого вовка, що живе в їхньому лісі. Він подружився з цим хижаком, який насправді

виявився здатним відповідати на добре ставлення до себе також добротою. Сашко —

сильна особистість, яка вміє активно відстоювати свої життєві принципи. Хлопчик

рішуче й наполегливо шукає шляхів визволити свого друга Сіроманця з кузні, куди того,

зв’язаного, кинули, щоб наступного дня відвезти до зоопарку, в неволю. І йому, малому,

вдалося це зробити. Не можна без хвилювання читати й епізод, у якому

розповідається, як Сашко привіз Сіроманця в Одесу в лікарню, щоб сліпому вовкові

зробили операцію й повернули зір. Сашко — дуже хороша людина, він наполегливий,

гуманний, рішучий.

Риси характеру Сашка:

Справедливий

співчутливий

добрий

чуйний

принциповий

самостійний

вірний

цілеспрямований

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати ст.223-235.

Відповісти на запитання письмово в зошит:

1. Про які особливості Сіроманця згадується на початку повісті?

2. Чому Василь Чепіжний полює на Сіроманця?

3. Який сон щоночі снився Сіроманцеві?

4. Опишіть знайомство Сашка із Сіроманцем.

5. Чи правдива розповідь Чепіжного про те, як Сіроманець загнав його в болото?

6. Коли Сашко дізнався, що Сіроманець сліпий?

7. Хто спіймав Сіроманця й зачинив у кузні?

8. Як Сашкові вдалося допомогти Сіроманцю втекти із кузні?

14-15.05.2020

Тема: М.Вінграновський "Сіроманець". Робота над змістом повісті.

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст повісті.

1. Прочитати ст.236-248

2. Письмово дати відповіді на запитання 1-6 ст.248-249.